Національна Академія Аграрних
наук України
Національний науковий центр
«Інститут механізації та електрифікації
сільського господарства»
тел.
(04571)-31100
08631, Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, вул. Вокзальна, 11

Міжнародна науково-технічна конференція

17-18 жовтня 2018 року в Республіці Білорусь, у Мінську відбулась Міжнародна науково-технічна конференція, що була присвячена 110-тій річниці від дня народження академіка М.Є. Мацепуро.

Конференція проводилась під егідою Національної академії наук Білорусі в Республіканському унітарному підприємстві «Науково-практичний центр НАН Білорусі по механізації сільського господарства».

З вказаною науковою установою в галузі механізації та електрифікації сільського господарства, сусідньої держави, багато років поспіль і дуже плідно співпрацюють вчені з України, зокрема академік НААН України Адамчук В.В., який до речі входить до складу наукового комітету цієї постійно діючої конференції і безліч разів був присутній на наукових конференціях, що проводились тут раніше.

В роботі цієї конференції взяв участь потужний загін українських вчених, які активно працюють в галузі агроінженерії, зокрема академік НААН України, доктор технічних наук, професор Булгаков В.М. з Національного університету біоресурсів і природокористування України, а також доктори технічних наук, професори: Мироненко В.Г. з Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Національної академії аграрних наук України; Ветохін В.І. – Полтавська державна аграрна академія; Рубльов В.І. – Білоцерківський національний аграрний університет.

Загалом в роботі конференції взяли участь близько 50 науковців з Білорусі, а також вчені з України, Польщі, Латвії, Литви, Росії, Казахстану.

У день відкриття учасників конференції гостинно зустрів і щиро привітав Генеральний директор РУП «НПЦ НАН Білорусі по механізації сільського господарства» к.с.-х.н., доц. Яковчик Сергій Григорович. Після вступного слова він зробив доповідь про основні життєві та наукові здобутки академіка Михайла Єфремовича Мацепуро, якому й присвячена дана конференція. Визначна наукова й організаційна діяльність академіка Мацепуро М.Є., який заснував у 1947 році на базі існуючої тоді Білоруської станції механізації і електрифікації сільського господарства (яку в 1933 році сам же й створив) цей інститут і був його незмінним директором до 1965 року, ставить його на один щабель з видатними особистостями Білорусі. Академік АН БРСР (з 1947 р.), академік ВАСГНІЛ (з 1964 р.), віце-президент, академік-секретар Відділення, член Президії академії, депутат Верховної ради Білорусі чотирьох скликань, тричі лауреат високих Державних премій, орденоносець – ось досягнення цього видатного вченого в галузі агроінженерії, який народився в бідній селянській сім’ї, в родині коваля, у віддаленому селі Білорусі і прожив лише 63 роки.

Теплі яскраві слова про академіка М.Є. Мацепуро пролунали з вуст відомого вченого Білорусі в галузі механізації сільського господарства Зенона Валентиновича Ловкіса – чл.-кор. НАН Білорусі, д.т.н., професора, який до речі підготував багато кандидатів технічних наук саме для України (Сидорчук О.В., Бендера І.М. та ін.).

Змістовний виступ про невідкладні та актуальні науково-технічні завдання в галузі агроінженерії зробив на конференції д.т.н., проф. чл.-кор. НАН Білорусі, академік-секретар Відділення аграрних наук НАН Білорусі Азаренко Володимир Віталійович.

З великим піднесенням зустріли учасники конференції інформацію про те, що саме в цей день 17 жовтня в Україні, у Києві відзначається 118-та річниця від дня народження видатного вченого України в галузі агроінженерії академіка П.М. Василенка. Після цього багато доповідачів згадували Петра Мефодійовича, оскільки вчились на його класичних фундаментальних працях.

Доповідь академіка НААН України Булгакова В.М., яка торкалась побудови розрахункових математичних моделей складних машинно-тракторних агрегатів, на підставі методики, що була розроблена ще П.М. Василенком, але зараз – розвинута та доповнена з використанням сучасних підходів, була сприйнята учасниками конференції з великим зацікавленням. В кулуарах конференції було багато питань з цієї тематики і прохань надрукувати повний текст доповіді в періодичному виданні цієї наукової установи Білорусі. Це побажання було виконано і електрону версію рукопису було передано у видавничий відділ, таким чином, що доповідь «побачить світ» вже в наступному номері журналу.

Також із зацікавленістю були заслухані виступи інших вчених з України, які взяли участь в даному науковому форумі. В кулуарах конференції також відбулися жваві обговорення результатів нових наукових досліджень, проведених останнім часом в українських НДІ та в університетах.

Значну увагу учасників конференції привернула доповідь на пленарному засіданні директора Улброкського наукового центру Латвійського сільськогосподарського університету, д.т.н., професора Семенса Івановса, що містила дослідження, отримані спільно з фахівцями факультету конструювання та дизайну нашого університету. Серед співавторів цієї наукової доповіді також були представники Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства».

У цілому можна констатувати, що під час роботи цієї Міжнародної науково-практичної конференції був змістовний обмін новими результатами наукових досліджень, докладне обговорення їх результатів, намічені шляхи можливої координації зусиль вчених різних країн, а також фахівців і бізнесменів у вирішенні проблем пов’язаних з агроінженерним напрямом на найближчу перспективу.

Однак на конференції також були висловлені й неоднозначні оцінки останніх досліджень і конструкторських розробок вчених Польщі по створенню так званої «Розумної ферми» для великої рогатої худоби, а також застосуванню таких мінеральних добрив, які нібито дають можливість успішно подолати посушливі умови вирощування сільськогосподарських культур тощо.

Під час проведення секційних засідань були заслухані численні наукові розробки молодих вчених. Існуючі зараз труднощі у подоланні проблем при проведенні експериментальних досліджень сучасного рівня, пов’язані з застосуванням новітніх приладів та вимірювальної апаратури у багатьох держав учасниць конференції є досить схожі. Однаковими, на жаль, є також і проблеми впровадження отриманих нових результатів наукових досліджень у сучасне виробництво.

Для учасників конференції була організована цікава екскурсія на батьківщину академіка М.Є. Мацепуро в Гомельську область, де відбулось відвідування музею вченого, закладання алеї вшанування його пам’яті, зустріч і розмова з односельцями.

За результатами роботи конференції було видано збірник наукових праць. Одностайно була висловлена думка про нову зустріч на гостинній білоруській землі вчених агроінженерів сусідніх держав, яка, без сумнівів, буде змістовною і дуже цікавою.