Національна Академія Аграрних
наук України
Національний науковий центр
«Інститут механізації та електрифікації
сільського господарства»
тел.
(04571)-31100
08631, Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, вул. Вокзальна, 11

Інститут в період 1991-2000 роки

У 1992 р. назву Інституту було змінено на Інститут механізації та електрифікації сільського господарства Української академії аграрних наук (ІМЕСГ УААН).
У 1992 р. на замовлення Уряду України співробітники Інституту спільно із спеціалістами міністерств і відомств розробили концепцію розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу і Програму виробництва технологічних комплексів машин та обладнання для сільського господарства, харчової і переробної промисловості, яка була затверджена Постановою Ради Міністрів України та отримала статус Національної. За короткий період було освоєно виробництво більше 500 найменувань технічних засобів, які раніше в Україні не виготовлялися.
У 1993 р. за участь у розробленні базової моделі і впровадження у виробництво ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території Нагорному М.Н. у складі колективу виконавців присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.
В Інституті виконано комплексні дослідження із застосування енергії стиснутого повітря для транспортування, підготовки до внесення та внесення мінераль-них добрив і хіммеліорантів, які були використані при проектуванні і будівництві прирельсових складів силосного типу для зберігання хіммеліорантів, а також при створенні конструкцій машин з пневматичними робочими органами: АВМ-8 – для внесення добрив у грунт та ПШ-21,6 – для їх розсівання на поверхню грунту тощо. Окрім того, Інститут був співавтором створення машин СТТ-10, МВД-0,5 та МВД-900, а протягом наступного періоду створив машини для внесення твердих мінеральних добрив: МВУ-5СПРО, МВД-4, МВД-5, МВД-9; МВД-9А. Для внесення хіммеліорантів були розроблені приставки шнекові ПШ-6, ПШ-9; ПШ-12 до машин кузовного типу для внесення добрив.
 В цей же період були створені дослідні зразки сівалок з централізованою технологічною місткістю та пневмомеханічною висівною системою, які мали ширину захвату 4,5; 8.2; 10,6; 12; 18 м. Розроблено ряд систем автоматизації режимів роботи сільськогосподарських тракторів: автоматизована безступінчата гідростатична коробка передач тракторів Мінського і Липецького тракторних заводів; система автоматизованого управління одним оператором групою машинно-тракторних агрегатів; трактор-робот; система автоматичного управління режимами роботи тракторів Харківського і Кіровського заводів.
Традиційно в Інституті виконуються дослідження з механізації та електрифікації технологічних процесів у тваринництві і кормовиробництві. У другій половині минулого століття отримані на той час результати досліджень були покладені в основу при будівництві експериментальної ферми у дослідному господарстві Інституту “Мар’янівка”. Створена доїльна установка МВС-12 виготовлялась серійно, її основою був доїльний апарат ДА-50.
Серійне виробництво безрешітних молоткових дробарок, розроблених Інститутом, налагодив «Могилів-Подільський машзавод». Новизна технічних рішень, закладених в конструкцію дробарок, захищена 15 авторськими свідоцтвами на винаходи.
У 90-х роках розроблені і впроваджені у виробництво нові комбіновані агрегати для обробітку грунту АМО-7,2 та АМО-3,6. Запорізький електроапаратний завод освоїв виробництво шаф для керування освітлювальними установками тваринницьких та птахівничих приміщень ПН-ТТЕ-40-380-50У3.
За рішенням Президії УААН у 1996 р. до Інституту було приєднано Інститут технічного сервісу УААН, який був заснований у серпні 1962 року як Український філіал Державного Всесоюзного ордену Трудового Червоного прапора науково-дослідного технологічного інституту ремонту та експлуатації машинно-тракторного парку. У 1980 р. цей філіал було реорганізовано у Всесоюзний науково-дослідний технологічний інститут відновлення спрацьованих деталей, а у 1992 р. – в Інститут технічного сервісу УААН. Директорами цього інституту в різні періоди були к.т.н. Бабук В.Б. (1962-1968 рр.) та к.е.н.  заслужений працівник сільського господарства України Деревець І.С. (1968-1996 р.р.). Науковцями та співробітниками цього інституту були розроблені технології та технічні засоби відновлення понад 150 деталей та спряжень сільськогосподарської техніки. Частина цих розробок на договірних засадах була впроваджена у ряді країн соціалістичної співдружності.
У 1997 р. за рішенням Президії УААН при спеціалізованому підприємстві ВАТ «Брацлав» створено лабораторію з проектування і виробництва техніки для доїння і первинної обробки молока, яка підпорядкована Інституту.
У 2000 р. за розроблення наукових основ, створення і освоєння виробництва комплексу машин і обладнання для доїння та первинної обробки молока співробітникам Інституту Фененку А.І., Маслу І.П. та Остапенку М.А. в складі творчого колективу присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.
Розробки Інституту регулярно демонструвалися в тематичних експозиціях ВДНГ СРСР та ВДНГ УРСР, нагороджені золотими, срібними і бронзовими медалями ВДНГ СРСР та дипломами ВДНГ УРСР.
Указом Президента України від 12 квітня 2000 р. за № 585/2000 Інституту надано статус Національного наукового центру з функціями головного інституту з розв’язання науковотехнічних проблем щодо розроблення сучасних механізованих технологій виробництва сільськогосподарської продукції та конкуренто-спроможної техніки і рекомендацій з її ефективного використання. Згідно згаданого Указу Президента України Інститут отримав назву Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (ННЦ «ІМЕСГ»).